Територіальні органи ДФС
у Харківській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування

Лист ГУ ДФС у Харківській області від 23.03.2017 року № 2867/20-40-14--06-12

30.03.2017

Питання: чи достатньо для зменшення суми валютної виручки за контрактом, підписаного двостороннього Акту про невідповідність Товару, з метою незастосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки у розмірі 0,3 відсотків суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті.

Порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за недотримання строків визначено Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зі змінами та доповненнями, (далі – Закон).

Відповідно ст.1 Закону виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Національний Банк України Постановою Правління НБУ від 03.03.2016  № 140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановив, що на період з 05.03.2016 до 08.06.2016 включно розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Національний Банк України Постановою Правління НБУ від 07.06.2016 № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановив, що на період з 09.06.2016 до 14.09.2016 включно розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно постанови Правління Національного Банку України від 28.07.2016  № 361 «Про внесення змін до деяких нормативно – правових актів Національного банку України» внесено зміни до постанови Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» в частині зміни 90- денного строку розрахунків на 120 – денний.

 Національний Банк України Постановою Правління НБУ від 14.09.2016  № 386  «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановив, що на період з 15.09.2016 до 15.12.2016 включно розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Національний Банк України Постановою Правління НБУ від 13.12.2016  № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановив, що до 16 червня 2017 року розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Згідно зі ст. 4 Закону, порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

 Статтею 13 розділу ІІІ Декрет Кабінету міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993  № 15-93, із змінами та доповненнями, встановлено, що Національний банк України є головним органом валютного контролю, що:

- здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів;

- забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Відповідно пункту п. 1.9 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління НБУ від 24.03.1999 №136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за N 338/3631, зі змінами та доповненнями, визначено перелік випадків, які можуть бути підставою для зменшення суми валютної виручки.

Зокрема, пп. «а» п. 1.9 цієї Інструкції передбачено, що сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшено, якщо протягом виконання зобов'язань за договором відбувається перегляд ціни товарів у зв'язку з невідповідністю їх  кількісних та/або якісних характеристик умовам договору – на суму недопоставлених та/або неякісних товарів.

Рішення про таку невідповідність приймає Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті або інший орган (експертна організація тощо), уповноважений розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

Враховуючи викладене, тільки при наявності вищезазначених документів експортні операції з поставки продукції знімаються з контролю.

Зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового Кодексу України дана податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно  ПАТ «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК».

 

 

 

 

Заступник начальника

Головного управління ДФС

у  Харківській  області                                                               Б.О. Хачатурян

До списку