Територіальні органи ДФС
у Харківській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування

Лист ГУ ДФС у Харківській області від 23.02.2017 року № 1524/20-40-14-04-12

02.03.2017

Нормами Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) передбачена вимога надходження валютної виручки на поточний рахунок підприємства.

Статею 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР  визначений строк та умови розрахунків за імпортними операціями резидентів.

Як вбачається із наведеної Вами ситуації, відбувається повернення нерезидентом попередньої оплати в рамках виконання імпортного контракту.

Порядок відкриття банками рахунків клієнтів та використання коштів за ними визначаються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, зі змінами та доповненнями, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493.

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12.11.2003 № 492, із змінами та доповненнями, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу – вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до п. 5.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12.11.2003 № 492, поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання коштів і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Нацбанку України на здійснення валютних операцій.

Відповідно до п.3 р. ІІ Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України», затвердженої  Постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 555, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2004 за № 1511/10110, банк використовує розподільчі рахунки з метою здійснення валютного контролю та обов'язкового продажу іноземної валюти відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з валютного регулювання.

Пунктом 5.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12.11.2003 № 492 передбачено, що кошти, перераховані із-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), повиннібутизарахованінапоточнийрахунокв іноземній валюті, через розподільні рахунки.

Щодо перерахування курсової різниці до Державного бюджету України:

Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93, а саме,                ст. 13 визначено, що Національний банк України є головним органом валютного контролю, який здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів та забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Статтею 3 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі – Закон 185/94) Національному банку України надано право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.           

Умови і особливості продажу поверненої нерезидентом іноземної валюти регулюються статтею 5 Закону № 185/94-ВР, а саме – при порушенні резидентами встановленого строку, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, ця валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Відповідно пункту 7 розділу III «Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», затвердженого Постановою Міністерства юстиції України від 29.08.2005 за № 950/11230 (далі - Положення № 281)  уповноважені банки зобов’язані продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про Національний банк України" (далі - Закон про Національний банк) Національний банк України є особливим центральним органом державного управління, який згідно з частиною другою статті 19 Конституції України діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон про Національний банк, а також Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" не наділяють Національний банк повноваженнями визначати суму курсової різниці, що підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Зазначена позиція викладена у листі Національного Банку України від 26.03.2014 № 29-207/12713.

Якщо куплена валюта резидентом на міжбанківському валютному ринку, не використана за призначенням, продається уповноваженим банком на міжбанківському ринку, то саме позитивна курсова різниця за такою операцією щоквартально направляється до Державного Бюджету України.

Листом Державної податкової адміністрації від 25.12.2008 № 27090/7/22-5017 «Про виконання вимог валютного законодавства» визначено, що позитивна курсова різниця, що може виникнути, повинна перераховуватись резидентами на код бюджетної класифікації 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства».

Щодо обліку позитивної курсової різниці:

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь – якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п.2 ст.6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно – правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового Кодексу України дана податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно ТОВ «ЕКО ПАК ЛТД».Одночасно, Головне управління ДФС у Харківській області зазначає, що відповідно до положень, визначених Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про звернення громадян» та іншими законодавчими актами України, у разі незгоди з даною відповіддю, Ви маєте право у порядку підлеглості подати скаргу вищому органу державної влади та/або безпосередньо до суду.

Заступник начальника                       Б.О. Хачатурян


 

 

До списку